Відповідальність засновника Sp. z o.o.: коли ризикують особистими коштами

Однією з основних причин, чому клієнти нашої бухгалтерської фірми обирають Sp. z o.o. як форму ведення бізнесу, є так звана гарантія захисту особистих активів. Дійсно, правова форма Spółka z ograniczoną odpowiedzialnością у Польщі в більшості випадків вважається безпечним способом ведення бізнесу. Багато хто впевнений, що, оформивши її, ризикує лише своєю часткою в статутному капіталі, а особисті активи (будинки, квартири, автомобілі, фінансові заощадження) залишаються в безпеці. Проте така впевненість не є на 100% виправданою. Завжди існує ймовірність «факапу». У цій статті ми розповімо, у яких випадках засновник може бути притягнутий до відповідальності особистим майном і як цього уникнути. Цей матеріал підготовлено на основі досвіду компанії «Vitan» – бухгалтерія у Варшаві, яка працює на польському ринку з 2019 року.

Юридичні ролі в Sp. z o.o.

Перш ніж говорити про ризики, важливо чітко визначити ролі:

Wspólnik (засновник) – особа, яка вносить вклад до статутного капіталу та отримує частку в компанії.
Członek zarządu (член правління) – уповноважена особа, яка керує компанією та представляє її у відносинах із третіми особами.

Засновник не обов’язково є членом правління. Але багато рішень щодо діяльності компанії та відповідальності перед іншими особами приймають саме члени правління.

Вважається, що основна перевага Sp. z o.o. – це обмеження відповідальності засновника, адже він ризикує лише внесеним вкладом, і кредитори не мають права вимагати погашення боргів за рахунок його особистих активів, якщо не виконуються особливі умови.

Про що йдеться: коли засновник може відповідати особистими коштами та майном

Коли засновник одночасно є членом правління.
Якщо ролі поєднуються, то всі члени правління (включно із засновником) можуть нести солідарну відповідальність перед кредиторами, якщо заява про банкрутство була подана несвоєчасно. Наприклад, у практиці нашої бухгалтерської компанії був випадок, коли заяву про банкрутство подали пізніше відведених 30 днів із моменту настання неплатоспроможності, і всім засновникам довелося нести фінансову відповідальність перед кредиторами.
Були підписані особисті гарантії та поручительства.
Наприклад, це може бути банківський кредит, договір лізингу або укладення великого контракту з постачальником. Якщо засновник підписав такі документи не від імені компанії, а від себе особисто, кредитор має повне право вимагати погашення боргу.
Зловживання Sp. z o.o. в особистих цілях.
Відповідальність засновника може посилюватися, якщо компанія використовується як «ширма» для власної діяльності, змішуються особисті та корпоративні кошти, виводяться активи компанії та завдається шкода кредиторам. У таких випадках суди в Польщі можуть застосовувати доктрину «пробивання корпоративної вуалі» та визнавати особисту відповідальність засновника.
Зобов’язання щодо податків і внесків до ZUS.
Засновник не звільняється від обов’язку контролювати правильність сплати податків і соціальних внесків. Якщо компанія ухиляється від виконання зобов’язань, польські податкові органи можуть стягнути заборгованість безпосередньо з осіб, відповідальних за управління.

Пастка для директорів за статтею 299 KSH

Стаття 299 Кодексу комерційних товариств Польщі передбачає, що якщо засновник одночасно є членом правління, його особиста відповідальність може настати у випадку, коли майна компанії недостатньо для погашення боргів. При цьому мають збігатися дві умови: стягнення боргу з самої компанії виявилося безрезультатним (видано акт про неможливість стягнення судовим виконавцем), а заяву про банкрутство не було подано вчасно.

Рекомендації від фахівців «Vitan»: як зберегти особисті кошти засновнику

Це не стовідсоткова гарантія успіху, але реальний шанс мінімізувати ризики:

Чітке розмежування ролей (особливо якщо ви не берете участі в управлінні). Це потрібно оформити документально.
Не підписувати особисті гарантії.
Відокремлювати особисті фінанси від корпоративних.
Ведення бухгалтерського та податкового обліку професійними бухгалтерами.
Своєчасне подання заяви про банкрутство (наявність доказової бази, якщо заяву не було подано вчасно не з вашої вини).